Криворожско-Никопольская операция

 
 

Криворожско-Никопольская операция

в двух словах



...одночасно на Правобережжі відбувалася Нікопольсько-Криворізька фронтова операція (30 січня 1944 – 29 лютого 1944) метою якої був розгром нікопольсько-криворізького угрупування 6 армії (армія „месників”, яка була створена заново після повної ліквідації під Сталінградом) німецьких військ групи „Південь”, ліквідація Нікопольського плацдарму та звільнення міст Нікополь і Кривий Ріг. Треба зазначити, що утриманню нікопольсько-криворізького плацдарму керівництво Німеччини приділяло значну увагу, а саме можливості продовження видобутку залізних та марганцевих руд. Саме тому під час осіннього прориву у жовтні 1943 року радянських військ силами 2 – го Українського фронту (генерал армії Конєв) 5–ї гвардійської танкової армії (задіяні 18-й і 29-й танкові корпуса) генерал-полковника танкових військ Ротмісторова П. А. та за підтримки 37-ї армії, яка своїм правофланговим 57 стрілецьким корпусом 25 жовтня 1943 року майже впритул підійшла до північних окраїн міста Кривий Ріг (був захоплений цегельний завод, окремі рудники, селище Веселі Терни, бої велися на вулицях північної частини міста), а частини 62–ї гвардійської стрілецької дивізії переправившись у села Лозуватка через річку Інгулець висунулися до рубежу села Гурівка. Але внаслідок потужних контрнаступів німецьких військ 29-30 жовтня 1943 року зі сторони Кіровограда (чотири танкові дивізії) та «у лоб» зі сторони Кривого Рогу (три танкові дивізії) у напрямку Лозуватка, Недай Вода, Петрово – створило загрозу перекриття шляхів постачання та комунікацій, а також розсічення та оточення наступаючих радянських військ 57–го стрілецького корпусу. Велися запеклі бої із переважаючими танковими силами німецьких військ, що призвело до знекровлення обох сторін. Доречно згадати із сумом у серці про непоодинокі факти знищення цілих військових підрозділів, так під час запеклих боїв 31.10.1943 р. майже у повному составі був оточений та знищений 24 полк 10 – ї гвардійської повітряно-десантної дивізії 82 стрілецького корпусу 37 армії в районі Недай Води. Проти них німці застосували страшну зброю - вогнеметні танки, причому, зі сторони німців у наступі на цьому напрямку було задіяно понад 55 танків. Таким чином лише 3 листопада 1943 року вдалося призупинити наступ німецьких військ на криворізькому напрямку, характер бойових дій був наступний – у день оточені стрілецькі дивізії 37 армії займали протитанкові райони та відбивали атаки, а у ночі організовано відходили на нові рубежі.

В наслідок складних погодних умов (рясні дощі, розбиті дороги – танки застрявали та заривалися у грунт майже по башту), відставання тилів та піхотних підрозділів, а також вичерпання боєприпасів та танкового пального призвело до того, що з листопада 1943 по січень 1944 радянські військам був виданий наказ про перехід та створення жорсткої оборони. Так відбувся перший етап визволення міста Кривий Ріг. Лінія фронту проходила через такі населенні пункти як східний берег річки Інгулець у Недай Води, станція Калачевська, Веселі Терни, річка Саксагань та впродовж залізничної колії сполученням Кривий Ріг-Верхівцево, станція Девладово.

У стратегічні плани командування німецького вермахту входило утримання цієї ділянки (Дніпровська дуга), як гаранту безперебійного сполучення та постачання суходолом Кримського угрупування німецьких військ, а також утримання такого виступу для здійснення контрнаступальних дій у фланги противника. Виходячи із цього, на такому вузькому проміжку було сконцентровано 17 піхотних полків, 4 танкових дивізій (на 60 відсотків були укомплектовані новою технікою – танками «Тигр», «Пантера»), 1 моторизована дивізія, 1 танковий батальйон, 8 дивізіонів штурмових гармат „Фердінанд”. Загальна чисельність німецьких військ складала 540 тисяч солдатів, 2416 гармат і мінометів, 327 танків, 700 літаків. Треба зазначити, що поповнення цієї групи військ відбувалось за рахунок перекидання військ із Західної Європи (Італія, Франція, Голландія), тобто прибували на фронт добре екіпіровані та свіжі війська із достатнім військовим вишколом. На рубежі оборони нікопольсько-криворізького виступу німцями були проведенні значні фортифікаційні роботи, належним чином облаштовані лінії оборони ключових стратегічних висот та населених пунктів, створені мінні поля, дротові загорожі (спіраль Бруно), вогняні артилерійські пастки. Треба зазначити, що оборона німцями велася методом організації опорних пунктів із застосування широкого маневруванням резервними силами, користуючись прикриттям ландшафту (балки, яри, схили), а також були сформовані „пожежні” мобільні ударні частини, які вводилися у дію на місцях прориву оборони.


Создан 15 мая 2010



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником